(Трагедія, латино-римська, бл. 54 р. н.е., 1 344 рядки)

Вступ

"Геркулес Фюренс" ( "Божевільний Геркулес" або "Божевілля Геракла" ) - трагедія римського драматурга Сенека Молодший вважається одним з найкращих його творів, написаних у 54 р. н.е. або раніше. За зразком "Геракл" до Евріпід П'єса описує долю напівбога Геракла (Геракла грецькою мовою), якого богиня Іріда та фурії зводять з розуму, і він вбиває власну дружину та дітей.

П'єса починається з того, що богиня Юнона дає волю своєму гніву на Геракла і розчаруванню від того, що не може його здолати, і вирішує використати всі засоби, щоб остаточно його знищити.

Батько Геракла Амфітріон, його дружина Мегара та всі їхні діти збираються разом біля вівтаря Юпітера, щоб захиститися від тирана Ліка, який за час відсутності Геракла вбив Креона і захопив місто Фіви. Амфітріон визнає свою безпорадність перед могутністю Ліка. Коли Лік погрожує вбити Мегару та її дітей, вона заявляє, що готова померти іпросто просить трохи часу, щоб підготуватися.

Однак Геракл повертається зі своєї праці і, почувши про плани Ліка, чекає на повернення свого ворога. Коли Лік повертається, щоб здійснити свої плани проти Мегари, Геракл готовий до зустрічі з ним і вбиває його.

Тоді на прохання Юнони з'являються богиня Іріда та одна з фурій, які доводять Геракла до божевілля, і в цьому божевіллі він вбиває власну дружину та дітей. Оговтавшись від божевілля, він пригнічений тим, що зробив, і вже готовий покінчити з собою, коли приходить Тесей і переконує свого старого друга залишити всі думки про самогубство і йти за ним до Афін.

Хоча "Геркулес Фюренс" страждає від багатьох дефектів, серед яких Сенека закидають п'єси загалом (наприклад, їхній надмірно риторичний стиль і явну відсутність турботи про фізичні вимоги сцени), але водночас визнають, що вони містять уривки неперевершеної краси, великої чистоти і правильності мови та бездоганного віршування. Здається, що вони не менше, ніж ренесансні драми Марло чи Расіна, були розраховані на такий ефект.на слух, і, можливо, були написані для читання та вивчення, а не для виконання на сцені.

Хоча сюжет п'єси явно базується на "Геракл" , Евріпід " - набагато більш рання версія тієї ж історії, Сенека свідомо уникає головної претензії до цієї п'єси, а саме того, що єдність п'єси фактично руйнується додаванням божевілля Геракла (Геракла), фактично вводячи окремий, другорядний сюжет після того, як основний сюжет досягнув свого задовільного завершення. Сенека досягає цього, вводячи на самому початку драми ідею про рішучість Юнони здолати Геракла будь-якими засобами, після чого божевілля Геракла стає вже не просто незручним додатком, а найцікавішою частиною сюжету, причому такою, що передвіщається з самого початку драми.

У той час як Евріпід трактував божевілля Геракла як демонстрацію цілковитої байдужості богів до людських страждань і вказівку на непрохідну дистанцію між людським світом і божественним, Сенека використовує часові викривлення (зокрема, початковий пролог Юнони) як засіб показати, що божевілля Геракла - це не просто раптове явище, а поступовий внутрішній розвиток. Це дозволяє набагато глибше дослідити психологію, ніж Евріпід більш статичний підхід.

Сенека також маніпулює часом іншими способами, наприклад, в одних сценах час здається повністю зупиненим, тоді як в інших проходить багато часу і відбувається багато дій. У деяких сценах дві одночасні події описуються лінійно. Довгий і детальний опис вбивств Геракла Амфітріоном наприкінці п'єси створює ефект, схожий на сповільнену зйомку у фільмі, а також задовольняє потреби глядачівзахоплення глядачів (і його самого) жахами та насильством.

Таким чином, п'єсу не слід розглядати лише як погану імітацію грецького оригіналу; скоріше, вона демонструє оригінальність як за темою, так і за стилем. Це своєрідне поєднання риторичної, маньєристичної, філософської та психологічної драми, виразно сенекіанської і, безумовно, не імітація. Евріпід .

Крім того, п'єса насичена епіграмами та цитатами, як-от: "Вдалий і вдалий злочин називається чеснотою"; "Перше мистецтво монарха - вміння переносити ненависть"; "Те, що було важко пережити, солодко згадувати"; "Той, хто хвалиться своїм походженням, вихваляє заслуги іншого"; тощо.

• Англійський переклад Френка Юстуса Міллера (Theoi.com): //www.theoi.com/Text/SenecaHerculesFurens.html
• Латинська версія (Google Books): //books.google.ca/books?id=NS8BAAAAAAMAAJ&dq=seneca%20hercules%20furens&pg=PA2